ГУМОР

Резерфорд говорив, що всі науки можна поділити на дві категорії – на фізику та колекціонування марок.


Так, Айнштайн був правий!



  • Одна знайома попросила Альберта Айнштайна зателефонувати їй, але попередила, що її номер телефону дуже складно запам’ятати: 24361. — І що ж тут складного? — подивувався Айнштайн. — Дві дюжини й 19 у квадраті.



  • Розмовляють дві білявки: — Свєтка, ти не знаєш: в цій довгій магнітній трубі мисливці зловили нарешті бізона? — По-перше, не в трубі, а в адронному колайдері, по-друге, не мисливці, а фізики, й по-третє, не бізона, а бозон Гіґса. — Ой, Свєтка, яка ти розумна! Ти бува не фарбована?

  • — Що таке "штучний інтелект"? — Це білявка, пофарбована в брюнетку. 

  •  Фізику, біологу й математику запропонували пояснити, як могло таке трапитися, що в порожній будинок увійшли двоє людей, а за декотрий час вийшли троє. Фізик: Це помилка спостереження, такого бути не може. Біолог: Це природний процес розмноження: у двох народився третій. Математик: Немає нічого простіше! Визначимо порожній будинок як будинок, в якому не більше однієї людини. 

  • Чому декотрі собаки бігають за проїзними машинами й істерично гавкають? Московські вчені встановили, що це переселені душі колишніх гаїшників.


  •  Досвідчений науковець — новачку: — Якщо на графіку дані не  відповідають початковій гіпотезі, то роби лінії грубіше.

  • — Як по-науковому сказати "ніфіга"? — Вакуум. 

  • Два студенти перед сесією: — Що читаєш? — Квантову механіку. — А чого книга догори ногами? — А яка різниця… 

  • Зустрічаються дві планети: — Як справи? — Та, не дуже. Здається, я десь розум підхопила. — Дрібниця. Я на це також колись перехворіла. Чотири, в гіршому разі, п’ять тисячоліть — і саме мине. Потемпературиш трохи, якщо ця зараза встигне до термоядерної реякції додуматися. А якщо лікувати й не запускати, то вже на стадії античности зазвичай

  • Учора повторив дослід Ньютона з падінням яблука на голову. Замість яблук використовував солоні огірки, замість яблуні — балкон на п’ятому поверсі. Установлено, що думки, висловлені перехожими після удару солоним огірком по голові, цінності для науки не становлять.

  • Побилися два математика. Кажуть, щось не поділили.

  • Їдуть по Австралії біолог, фізик і математик. Бачуть: на вигоні пасеться чорна вівця. Біолог: – Погляньте, в Австралії мешкають чорні вівці. Фізик: – Ні, в Австралії мешкає як мінімум одна чорна вівця. Математик: – Ні, панове. В Австралії мешкає як мінімум одна вівця, і як мінімум із одного боку вона чорна.

  • Відомий фізик П Еренфест навчив свого цейлонського попугая вимовляти наступне: «Aber, meine Herren, das ist keine Physik». Саме цього попугая він пропонував на посаду голови в дискусіях про нову квантову механіку в Геттінгені.


  • Віршик  (Поуп, Сквайр в перекладі Маршака).                                    Был этот мир кромешной тьмой окутан;
    Да будет свет! — и вот явился Ньютон.
    Но сатана недолго ждал реванша —
    Пришел Эйнштейн — и стало все, как раньше…

  • Я немов страус  ховаю голову в пісок теорії відносності, щоб не дивитись в очі гидким квантам (Альберт Айнштайн).



  • Альберт Айнштайн полюбляв кінофільми за участю Чарлі Чапліна. Він відносився з величезною симпатією до героя, створеного актором. Одного разу він написав у листі Чапліну: « Ваш фільм «Золота лихоманка»  зрозумілий всьому світові, і Ви безперечно станете відомою людиною.     Айнштайн ». На це Чаплін відповів: « Я Вами захоплююсь ще більше. Вашу теорію відносності ніхто в світі не розуміє, а Ви все ж таки стали великою людиною.       
Ваш  Чаплін».                                                                                                        



  • Айнштайн був в гостях у своїх знайoмих. Почався дощ.  Коли Айнштайн  зібрався йти, йому запропонували взяти капелюха.   - Навіщо? – сказав Айнштайн.- Я знав, що буде дощ, і саме тому не одів капелюха. Адже він сохне довше, ніж моє волосся. ЦЕ Ж ОЧЕВИДНО.                                                                                          


  • Одного разу вночі в Б.Паскаля сильно розболівся зуб. Він, спробував всі можливі засоби, проте зуб продовжував боліти. Тоді Паскаль зайнявся дослідженням циклоїди, виявивши ряд нових властивостей, і на закінчення констатував, що зубний біль пройшов.


  • Три стадії визнання наукової істини: перша - "це ж абсурд", друга - "в цьому щось є", третя - "це загальновідомо".                                     (Ернест Резерфорд)
 
  • На столі у Нернста стояла пробірка з органічною сполукою дифенилметан, температура плавлення якої 26˚С. Якщо об 11-й годині дня сполука танула, то Нернст з видихом говорив:
            - Проти природи не попреш!
            І відміняв лекцію, а студенти йшли займатися греблею та        плаванням.

  •                                                                                                  Лист в редакцію. Дорога редакціє!                                                                       Формулювання закону Ома необхідно деталізувати наступним чином: «Якщо використати акуратно відібрані та бездоганно підготовлені  вихідні матеріали, то при наявності неабияких навиків з них можна сконструювати електричне коло, для якого виміряні відношення струму до напруги дають значення, котре після введення відповідних поправок виявляється рівним постійній величині».                  Копенгаген                                                                  А.М.Б. Розен

  • Ньютон дуже не любив відволікатись, особливо по побутових дрібницях. Щоб випускати і впускати свою кішку, не підходячи до дверей, він прорізав у них спеціальний отвір. Коли в кішки зявились кошенята, то він зробив в дверях для кожної кішечки  по додатковому меншому отвору.

  • Американський фізик Роберт Міллікен був відомий своєю балакучістю. Кепкуючи над ним, його співробітники запропонували ввести нову одиницю – «кен» для вимірювання рівня балакучості. Тисячна частина цієї величини, тобто мілікен, повинна суттєво перевищувати балакучість середньо-статистичної людини.

  • Одного разу, ввечері, Резерфорд зайшов в лабораторію. Хоча час був пізній, в лаборатарії, схилившись над приладами, працював один із його численних учнів.
-         Що ви робите так пізно?-запитав Резерфорд.
-         Працюю,- почув він у відповідь.
-         А що ви робите вдень?
-         Працюю, звичайно,- відповів учень.
-         І вранці також ?
-         Так, професор, і вранці працюю,- підтвердив учень, розраховуючи на похвалу з вуст знаменитого вченого.
          Резерфорд, насупившись, роздратовано запитав:
-         Послухайте, а коли ж ви думаєте?       
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...